Коли Гена приніс три порції морозива в ріжках, Діана, схилившись, сказала чоловіку на вухо:
— А він непогано тримається після такої пригоди.
— Він же Ковпачок! — з гордістю пророкотав Гена.
«Сам ти ковпачок», — подумала Діана, але вголос нічого не сказала.
Лише посміхнулась.
Григорія Авер’янова заарештували на ґанку його будинку вранці 23 лютого 2013-го. Росіянин лаштувався вирушити в далеку дорогу, захопивши із собою мінімум одягу, закордонний паспорт і 86 000 доларів готівкою. За півроку Печерський районний суд міста Києва виголосив вирок, визнавши Авер’янова винним за всіма пунктами звинувачень. Колишнього першого віце-президента АНТК ім. Аронова засудили до 12 років позбавлення волі.
Анатолій Захарович Рева ввечері 22 лютого переніс інсульт. Лікарі врятували його; їм навіть вдалося частково повернути рухливість лівій частині його тіла, однак на роботу до АНТК Захарович більше не повернувся. Через півроку, 17 вересня 2013-го, в Анатолія Реви стався повторний, значно важчий крововилив у мозок. За десять днів Анатолій Захарович помер. Кілька разів він приходив до тями, проте перед смертю нікого не впізнавав. 1 жовтня Анатолія Реву поховали на Байковому кладовищі.
Дем’яну Шафіну, щодо якого також відкрили провадження кримінальної справи, вдалося успішно втекти з України. Завдяки численним міжнародним зв’язкам він змінив паспорт і під вигаданим ім’ям оселився в… містечку Нукуалофа, Королівство Тонґа, Океанія. Шафін уклав заощадження в кілька американських банків і жив скромно — лише на проценти, ловлячи рибу, засмагаючи під тропічним сонцем і працюючи над мемуарами. Наприкінці 2013-го Дем’ян Леонідович зацікавився підводним плаванням. Навесні 2014-го він поступово опановував глибинні занурення (на глибину більше за 30 метрів), під час яких замість стиснутого повітря використовують спеціальні суміші гелію та кисню. 28 червня 2014 року технік, що готував дихальну суміш, переплутав ємності з газом і накачав Дем’яну замість гелію азот. Азот за тиску більше ніж 4—5 атмосфер (глибина — 30—40 метрів) зумовлює виникнення ефекту, схожого на алкогольне сп’яніння; Жак-Ів Кусто називав його «екстазом глибини». Острів’янин-інструктор, який пірнав разом із Шафіном, став свідком того, як на глибині 82 метри Дем’ян несподівано вийняв і запропонував свій загубник рибі, що пропливала неподалік, а потім… розтулив рота і засміявся. Точніше, спробував засміятись. 30 червня Дем’яна Шафіна поховали на острові Тонґатапу, оскільки ніхто насправді не знав, звідки він приїхав і де живе його рідня. На поховання прийшли тільки технік та інструктор з підводного плавання.
24 лютого, на другий день після заяви Марселя Лакруа, до розслідування катастрофи українського літака «ААРОН 44» і пов’язаних із нею подій долучилась французька поліція. Жерар Пеллерін визнав, що перешкоджав слідству і допомагав українській стороні приховувати факти, які стосувалися аварії. У ході слідства було встановлено, що Дем’ян Шафін прилітав до Парижа в ніч аварії і підкупив Пеллеріна, вимагаючи якнайшвидше знайти і дістати бортові самописці. Після цього, застосувавши потужний електромагніт, Шафін стер дані з цифрового фіксатора польотних даних. На суді в Україні Григорій Авер’янов також розповів про те, як заплатив Денису Плюйку, програмісту, за видалення трьох останніх секунд із запису розмов у кабіні пілотів, здогадуючись, що проблема з двигунами «ААРОНа 44» мала вирішальне значення в катастрофі. Оригінальний запис — нескорочений — знайшли на лептопі Дениса. 19 травня 2013-го запис оприлюднили, фразу «Mam, je t’aime» окремим файлом надіслали Анні Ріґґсон, мамі загиблого другого пілота Метью Ріґґсона.
Повторний, більш ґрунтовний та скрупульозний аналіз останків пілота Радислава Ротка виявив, що причиною внутрішніх крововиливів було отруєння рицином, а не травми, отримані під час катастрофи.
Сергія Білоконенка на прізвисько Карий, колишнього бійця спецпідрозділу «Беркут», безпосереднього виконавця вбивств Радислава Ротка і Дениса Плюйка, оголошено в розшук, у тому числі через Інтерпол. До цього часу знайти Карого не вдалося.
Романа Зикова на прізвисько Мажор, молодшого лейтенанта спецпідрозділу «Беркут» при Київському управлінні МВС, уранці 23 лютого здали в міліцію Борис Ковпачок і його кум Микола Гурин. Прокурор довго думав, як перекваліфікувати дії, вчинені Геннадієм Ковпачком стосовно Романа Зикова, і потрактували їх як самозахист. Призначений судом медичний експерт жартував, що міг би списати опік анального отвора на рідкісний, феноменальний за силою, вихлоп газів, та, за словами підсудного, у день викрадення він нічого гострого не вживав. Уранці 28 лютого Романа Зикова знайшли повішеним на дроті в камері слідчого ізолятора. На обличчі «беркутівця» проступали сліди від побоїв, а в одного з правоохоронців, який чергував у СІЗО в ніч із 27 на 28 лютого, була зламана рука. Справу закрили. Полковник Андрій Бичанський виголосив зворушливу промову на похороні Мажора, заявивши, що всі звинувачення проти нього сфальсифіковано.
Навесні 2013-го Державний авіабудівний концерн «Аронов» різко перестав цікавити Ельдара Юліановича Гарагана. В усіх інтерв’ю і навіть у приватних розмовах олігарх рішуче заперечував, що колись виявляв бажання приватизувати український авіабудівний холдинг.
5 березня 2013-го ВЕА сформувала нову, ширшу групу із розслідувань причин аварії, яка виступила із вимогою проведення українською стороною повторних випробувань усіх систем літака «ААРОН 44». Протягом березня, квітня і першої половини травня 2013-го Державний авіабудівний концерн «Аронов» під наглядом п’ятьох слідчих із ВЕА й одного представника EASA провів 137 тестових вильотів, загалом літаки «ААРОН 44» здійснили 1 107 циклів зліт-посадка, але жодного разу проблему із затримкою реакції двигунів, аналогічну тій, що виникла під час аварії рейсу 1419, не було спостережено. Після цього в лабораторії заводу «Мотор-Січ» побудували тестовий стенд, на якому зібрали лише двигуни й паливну систему «ААРОНа». До стенда приєднали спеціальні «шейкери», які, трясучи установку, імітували дію турбулентності. Протягом двох останніх тижнів травня об’єднана група інженерів ДП «Аронов», конструкторського бюро «Прогрес» і слідчих ВЕА провела 700 тестів, змінюючи вологість, температуру повітря, кількість палива в баках та інтенсивність турбулентності. Як наслідок — розслідування нарешті зрушило з мертвої точки: у 2-х випадках затримка реакції склала 5,0 секунд, і ще в 11-ти — коливалась у межах 3,4…4,7 секунди. У ході досліджень було встановлено, що в разі поєднання конкретних, дуже специфічних умов (низький атмосферний тиск, температура повітря близько 0 °С, висока турбулентність упродовж більше ніж півгодини, баки, заповнені на 50…60 %) у трубопроводах паливної системи утворюється пароводяна суміш, схожа на піну. Конфігурація трубопроводів у крилах літака сприяла накопиченню суміші в певних місцях; у разі різкого збільшення подачі палива її втягувало в паливний насос, що спричиняло тимчасову кавітацію — зрив потоку. 9 червня 2013-го всі літаки «ААРОН 44» було приземлено, спеціалістами ДП «Аронов» усунуто всі дефекти паливної системи. 19 серпня французька авіакомпанія «Франс Континенталь» скасувала контракт на закупівлю авіалайнерів ДП «Аронов», а в січні 2014-го оголосила себе банкрутом. EASA не відкликала ліцензію «ААРОНа 44», але жодна інша країна Євросоюзу поки що не висловила бажання придбати літак.