Жорстоке небо - Страница 84

/SK означає sky cover. Цим маркером означено інформацію про хмарність. Пілот вказує висоту нижньої границі хмарного покриву (у тисячах футів над рівнем моря), висоту верхньої границі (якщо хмари розташовані кількома шарами), а також параметр щільності хмарного покриву: CLR (від clear — чисте, абсолютно безхмарне небо), FEW (few — слабка хмарність), SCT (scattered — рвані хмари), BKN (broken — суцільна хмарність з просвітами) або OVC (overcast — суцільна хмарність).

Діана подивилась на PIREP:

/SK 004OVC

Пілот звітував, що на висоті 400 футів потрапив у суцільну хмарність. Оскільки після OVC ніякого числа не стояло, то можна припустити, що глухі хмари сягали щонайменше 5 000 футів — висоти, на якій на той момент знаходився «Boeing».

Після /TA у вибраному звіті було вписано температуру повітря за бортом: –13 °C.

За маркером /WV (wind velocity) йшли дані про швидкість вітру на висоті /FL: цифра 280 — напрямок, з якого дме вітер; 035 — швидкість вітру у вузлах. Діана скористалась калькулятором Windows і визначила, що 35 вузлів відповідають швидкості 65 км/год.

Після маркера /TB пілот подав дані про турбулентність: LGT (від англ. light — легка), MDT (moderate — помірна), SVR (severe — сильна) або у виняткових ситуаціях — EXTRM (extreme — екстремальна, така, що загрожує цілісності літака). Знову переглянувши наведені у Wikipedia приклади, Діана зрозуміла, що запис /TB SVR BLO 060 — це попередження про значну турбулентність на висоті нижчій за 6 000 футів.

«Отже, що маємо? — підсумувала Діана. — «Boeing 737-400» добряче потрусило на висоті 5 000 футів у суцільній хмарності на відстані 25 миль від аеропорту Париж-Північ. У цей же час під ним пролітав «ААРОН 44» рейсу 1419». Загалом — нічого. Нічого такого, що суперечило б аеропортовому погодному звіту METAR. Жінка дочитала статтю про PIREP’и, переконавшись, що цей формат не передбачає наявність конкретних даних про видимість. Та й як отримати ці дані на такій висоті, особливо, коли летиш уночі, та ще й у непробивних хмарах?

Сподівання на те, що після аналізу погодних звітів пілотів вона зможе скласти уявлення про погоду над аеропортом і зрозуміти, чому на записах аеропортових камер спостереження видимість краща, ніж зазначена в METAR’і, практично щезли. Діану протнула хвиля невпевненості, вона відчула, як сильно втомилась протягом дня, якось враз, в одну мить захотілося спати. Позіхнувши, жінка подумала про те, що майже напевно займається дурницями: у кращому разі нічого не знайде, у гіршому — виставить себе дурепою. Та все ж, перед тим як скинути ворсистий халат і залізти під ковдру, вона примусила себе переглянути решту звітів.

«Це не займе багато часу».

Діана зняла викладений тюрбаном рушник і струснула головою, розрівнюючи волосся. Потому поклала на складені «лотосом» ноги записник і, схилившись над монітором, пробіглася очима по другому із надісланих Марселем PIREP’ів.

UA /OV PNN 310030 /TM 2145 /FL220 /TP A321

/SK 010BKN140 /TA –49 /WV 280045

/TB SVR /RM LGT FZRA INC

Звіт надіслав о 21:45 (/TM 2145) пілот літака «Airbus A321» (/TP A321), що знаходився на відстані тридцяти миль на північний захід від аеропорту Париж-Північ (/OV PNN 310030) на висоті 22 тисячі футів (/FL220). Пілот повідомляв про: температуру –49 °C за бортом (/TA –49), рвані хмари у значному діапазоні висот — від тисячі до 14 тисяч футів (/SK 010BKN140), західний вітер швидкістю 45 вузлів (/WV 280045) та, як і пілот з попереднього, розглянутого Діаною, звіту, про високий рівень турбулентності (/TB SVR).

І знову нічого особливого. Параметр 010BKN140 був абсолютно неінформативним з точки зору визначення зони видимості пілотів.

Ще раз позіхнувши, Діана, задля годиться пробіглась поглядом по третьому PIREP’і:

UA /OV PNN 260010 /TM 2150 /FL150 /TP A319

/SK CLR /TA –36 /WV 270040

/TB SVR

Регіональний літак «Airbus A319» (/TP A319) о 21:50 (/TM 2150) доповідав про значну турбулентність (/TB SVR) на висоті 15 тисяч футів (/FL150) за десять миль на захід (/OV PNN 260010) від аеропорту Париж-Північ. Діана відклала блокнот і налаштувалась вимкнути ноутбук, коли зауважила дещо дивне біля маркера /SK, яким відмежовано блок параметрів хмарності:

/SK CLR

Діана двічі кліпнула, а тоді звірилася зі статею у Wikipedia для того, щоб переконатись, чи не помилилася: CLR означає clear — чисте небо.

Чисте небо? Жодних хмар? Якби Діана вміла свистіти, то присвиснула б, а так жінка тільки прикусила краєчок нижньої губи. З відстані, меншої ніж за два десятки кілометрів від аеропорту, метеорологічна служба якого рапортує про страшний снігопад і критично низьку видимість, пілот присилає звіт, у якому йдеться про безхмарне небо. Це якась помилка, такого не може бути!

Діана міркувала, що, можливо, «Airbus A319» давно вилетів з хмар і рапортував про те, що над ним чисте небо? І тут-таки усвідомлювала, що це припущення неправильне: у блоці /SK йшлося про стан хмар не лише над літаком, але й під ним. Крім того, неподалік від «Airbus A319», на значно вищій висоті, летів своїм курсом «Airbus A321», який доповів про появу поскубаних хмар з висоти 14 тисяч футів (більше чотирьох кілометрів), які тягнулись майже до землі. А319 мав би знаходитись зовсім близько біля кромки хмар, а відтак, не міг їх не бачити.

Не зауваживши, як швидко злетіла сонливість, Діана розглядала інші можливі варіанти. Пілот просто помилився? Малоімовірно. Пілот не побачив хмар?.. Хм… Жінка спробувала уявити себе в кабіні пасажирського авіалайнера, що протискається крізь сніговий буран і потрапляє в зону турбулентності. Довкола цілковита темрява, літак стрясає, дисплеї та цифрові покажчики стрибають перед очима пілотів. Турбулентні вихори настільки сильні, що пілоти вирішують випустити PIREP, щоб попередити інші рейси, що знаходяться неподалік. Навряд чи вони у змозі точно визначити границю хмарного покриву.