Жорстоке небо - Страница 123

123

— Привіт, Марселю.

— Ти не уявляєш, що я тільки-но дізнався! — не привітавшись, випалив чоловік.

— Вау, — зіронізувала Діана, — я теж рада тебе чути.

Марсель Лакруа пропустив повз вуха її шпильку:

— Діано, дані із ЦФПД зникли не внаслідок пошкодження вогнем. У лабораторії ВЕА провели додаткові дослідження і виявили, що температура всередині «чорної скриньки» ледве перевищувала 350 градусів! Це надто мало, щоб знищити дані на картах пам’яті.

— Що? — і без того неспокійна перед польотом, Діана відчула, як пришвидшилось серцебиття.

— Самописець із цифровим фіксатором польотних даних знаходився не у вогні, а біля вогню. Наші специ стверджують, що 350 °С — це однозначно замало, щоб пошкодити плати, бо ЦФПД проектували з розрахунку на значно більші температури.

— Так, я це знаю, але ж тріщина…

— Ти не розумієш: той вогонь, у який через недбалість пожежників потрапив ЦФПД, не міг зіпсувати запис навіть з урахуванням тріщини в корпусі самописця.

— Хочеш сказати, що дані із ЦФПД можна відновити?

— Ні, — розметав її сподівання Марсель. — І отут починається найцікавіше, Діано… Весь самописець намагнічено.

— Що? — перепитала вона.

— Дані із ЦФПД знищено дією надзвичайно потужного магнітного поля.

— Ого… — прошепотіла українка. — Що це означає?

— Поки що лише те, що в певний момент часу після того, як скриньку з ЦФПД витягли з «ААРОНа 44», хтось з умислом чи через чергове недбальство залишив її поряд із надпотужним генератором магнітного поля.

— Наскільки потужним?

— Я, гм, я навіть не знаю, що тобі сказати. У лабораторіях ВЕА немає приладів, які могли б згенерувати таке поле. Щонайменше два-три тесли. Це однозначно вплив ззовні. Сувенірний магніт на холодильнику створює магнітне поле приблизно 5 мілітесла.

Діана не знала, що таке тесла, та в ту хвилину її більше цікавило джерело магнітного поля:

— Ангар?

— Ангар ми вже обшукали. Там немає — і не могло бути — приладів чи механізмів, які є джерелом магнітного поля. Стіл, на якому стояли самописці, ледь-ледь намагнічений, але це, схоже, результат контакту з уже намагніченим ЦФПД.

— Ох, блін, — не стрималась Діана. Кожного дня все перевертається з ніг на голову. — Хто мав доступ до самописців, окрім слідчих і працівників ВЕА?

— Ніхто, — тихо проказав Марсель.

Перед очима Діани постала фотографія із розмитим силуетом на задньому плані:

— А що Пеллерін каже про чоловіка на фотографії?

— Я розмовляв із ним зранку. Пеллерін не знає, хто це такий.

— Як це?! — вибухнула Діана. — Що це за ідіотизм?! Начальник зміни не знає, хто тиняється територією ввіреного йому аеропорту за кілька годин після катастрофи?

— Точніше, він сказав, що не впізнає його… — доказав Марсель.

Упершись лобом у вікно таксі, Діана розсерджено дихала. Зненацька все єство здригнулося від недоброго відчуття. Руки пополотніли, а шлунок стиснувся, наче десь вглибині тіла утворився вакуум. Вона запізнюється… вона НЕ встигне.

Злякавшись, Діана зиркнула на годинник на передній панелі таксі. 14:08. До вильоту ще купа часу, а машина практично доїхала до аеропорту. І все ж… відчуття не зникало. Вона спізнюється, вона страшенно спізнюється.

Куди?

— У тебе все без змін? — долинув з трубки голос Марселя.

— Так. Мчу на таксі до аеропорту.

— Рейс 326? — уточнив француз.

— Ага, все правильно. «British Airways» з Лондона. Прибуваю до аеропорту ім. Шарля де Голля о 22:40.

— О’кей, я заїду по тебе. А завтра зранку спробуємо розговорити Радислава.

Діана завагалась, не наважуючись покласти трубку.

— Слухай, Марселю, ти не хочеш змотатися до Радислава, переконатися, що в нього все добре?

— Для чого? Якщо ти так хвилюєшся, я можу зателефонувати доктору Бланкарду і…

— Ні. Я хочу, щоб ти з’їздив до нього, — Діана заплющила очі, водячи вказівним і великим пальцями вільної руки по бровах, і доказала: — У мене погане передчуття.

— Погане передчуття? — здивувався Марсель. — З якого дива?

— Довго пояснювати. — Незнайомець на летовищі. Пошкоджений ЦФПД. Усунення від розслідування. Неув’язки із записом розмов у кабіні… Усе надто складно. І непевно. — Заскоч до нього перед тим, як їхатимеш по мене в аеропорт.

— Це дуже пізно, — француз зітхнув. — Із Ротком його родина, але о’кей… якщо ти наполягаєш, я поїду до нього. Зараз маю трохи роботи — зможу вирватися за годину чи дві.

— Добре. Просто переконайся, що з Радиславом усе гаразд.

Розділ VI

54

Від: info@aronov.com

Дата: 19 лютого 2013 15:52

Кому: «Marcel Lacroix» m.lacroix@bea.aero, «Daniel Monin» d.monin@bea.aero

Тема: RE: Запит — звуковий сигнал у кабіні рейсу 1419

Пане Лакруа, пане Монін,

нижче подаю відповідь спеціалістів концерну на Ваш запит стосовно звукового сигналу в кабіні рейсу 1419 від 18.02.2013.

Надзвичайні ситуації, пов’язані з відмовою бортових систем, супроводжуються спрацюванням сигналізації, мета якої привернути увагу пілотів. Сигналізація передбачає: загорання ЦСВ (центрального сигнального вогню), звукові сигнали, характерні для цієї відмови, а також текстові повідомлення червоного або жовтого кольору на КІСС (комплексному індикаторі систем і сигналізації). Додатковими ознаками подібних ситуацій є підсвічування органів керування системою, що відмовила, і зміна кольору мнемосхеми системи на моніторі БФІ (багатофункціонального індикатора).

Залежно від ситуації використовують три типи повідомлень на КІСС і п’ять типів звукових сигналів. Типи повідомлень:

123